№
|
Вимоги
|
Модель №1
|
Модель №2
|
Модель №3
|
1
|
Естетичний вигляд
|
+
|
+
|
+
|
2
|
Легкодоступність
матеріалів
|
+
|
-
|
+
|
3
|
Оригінальність
|
+
|
+
|
+
|
4
|
Простота у виготовленні
|
-
|
+
|
+
|
5
|
Різнобарвність
кольорів
|
+
|
+
|
+
|
6
|
Якість матеріалів
|
+
|
-
|
+
|
7
|
Актуальність
призначення
|
+
|
+
|
+
|
Проект " Створення листівки"
четвер, 31 березня 2016 р.
Аналіз та художнє оформлення моделей аналогів
Вимоги
Листівка повинна відповідати таким вимогам:
- · Технологічні;
- · Естетичні;
- · Економічні;
Технологічні
вимоги. Листівка має бути легкою у виготовленні,складатися з легкодоступних
матеріалів та бути якісно виготовленою.
Естетичні
вимоги. Листівка повинна бути оригінальною та мати естетично-привабливий
вигляд.
Економічні
вимоги. Витрати на виготовлення листівки повинні бути незначні. Слід
використовувати недорогі матеріали, а тому листівка має бути легкою у
виготовленні.
Функції листівок
Гедоністична або рекреаційна функція
листівки полягає у її призначенні приносити задоволення (естетичне, емоційне –
від того, що листівка є самобутнім подарунком, призначеним конкретній людині),
створювати ефект емоційного піднесення, сприяти духовному очищенню, прикрашати
побут. Як об’єкт матеріальної
культури, листівка асоціативно прив’язується до людини, яка її подарувала, до
міста, в якому було куплено, наприклад, сувенірний комплект, конкретних подій в
житті, які спонукали до придбання цього видання. Листівка стає знаковою річчю
для власника, тому ці функції фона виконуватиму протягом всього часу існування.
Листівка синтезує іконічні знаки і символи, як національні так світові. Вона
завжди пов’язується із фактами життя людини і країни, світу в цілому, тому у
культурологічному дискурсі науковці аналізують філокартистські видання з метою
вивчення менталітету жителів тієї чи іншої країни, стильових тенденцій у
культурі певної епохи, особливостей архітектурного ареалу та ін.
Комунікативна функція є однією із утилітарних функцій листівок, полягає у її призначенні бути засобом комунікації.
Історично-документальна функція листівок зумовлена їх онтологічною сутністю віддзеркалювати в епоху в усьому її різноманітті.
Культурологічна функція розкривається у можливості листівок актуалізувати пізнання тієї чи іншої епохи, її культури, так чи інакше представленої у листівці, світогляду та філософії. Пізнання – процес зацікавлення певним феноменом дійсності і його осмислення в контексті історії, культури і буття того, кому належить листівка. Тому пізнавальна або гносеологічна функція листівок є важливою під час розробки концепції видання. Пізнавальна потенційність листівки залежатиме від характеру зображення.
Естетична функція листвок пов’язана із можливістю впливати на формування естетичного смаку, вподобань, вміння розрізняти прекрасне і потворне, оцінювати явища мистецтва. Для дітей розробляються листівки із зображенням різних казкових героїв, що дозволяє маленькому реципієнтові візуалізовувати улюблених героїв у певному контексті, пригадаючи текст казки.
Комунікативна функція є однією із утилітарних функцій листівок, полягає у її призначенні бути засобом комунікації.
Історично-документальна функція листівок зумовлена їх онтологічною сутністю віддзеркалювати в епоху в усьому її різноманітті.
Культурологічна функція розкривається у можливості листівок актуалізувати пізнання тієї чи іншої епохи, її культури, так чи інакше представленої у листівці, світогляду та філософії. Пізнання – процес зацікавлення певним феноменом дійсності і його осмислення в контексті історії, культури і буття того, кому належить листівка. Тому пізнавальна або гносеологічна функція листівок є важливою під час розробки концепції видання. Пізнавальна потенційність листівки залежатиме від характеру зображення.
Естетична функція листвок пов’язана із можливістю впливати на формування естетичного смаку, вподобань, вміння розрізняти прекрасне і потворне, оцінювати явища мистецтва. Для дітей розробляються листівки із зображенням різних казкових героїв, що дозволяє маленькому реципієнтові візуалізовувати улюблених героїв у певному контексті, пригадаючи текст казки.
Види листівок
За змістом
|
|
За формою
|
|
За оздобленням
|
|
Еволюція листівок
У
першій половині XIX століття кількість
вітальних листівок уже обчислюється десятками мільйонів, вони заповнюють усі
європейські країни. Спочатку на листівках найчастіше зображувалася
дитина Христос у яслах або інші релігійні сюжети. Пізніше з'являється
Санта-Клаус і конструкції з букетів, гілок і ялинкових прикрас.
У Росію та Україну листівки перший час привозили з за кордону, в основному з Німеччини.
Це були не просто листівки, а твори мистецтва, що представляли таких художників як Маковский, Бенуа, Білібін, Бакст, Рерих і ін. Не дивно, що ці листівки коштували дуже дорого. Громада св. Євгенії, що випускала їх, зайняла провідне місце серед видавничих будинків. Але вона не була єдиним виробником листівок, у тодішній Росії та Україні налічувалося безліч великих і дрібних видавництв, завдяки чому асортименти листівок важався одним з найрізноманітніших у Європі.
Що стосується сюжетів, то отут панував російський стиль із засніженими хатинками, церквами, лихими трійками й ошатними селянськими дітьми. Кінець усій цій пишноті поклала Перша світова війна.
Після 1917 року випуск вітальних листівок був визнаний буржуйським забобоном і повністю зупинений. Але звичай посилати святкові поздоровлення продовжував існувати. Для цього використовувалися будь-які намальовані зображення, або вирізані картинки.
Із приводу появи перших радянських новорічних карток існують деякі розбіжності. Можливо, вони повернулися разом з дозволом святкування Нового Року. Або видавалися обмеженим тиражем до Нового, 1945 року.
Можливо, що першими після перерви в нашу країну потрапили знову листівки із заходу - у грудні 1944 зі звільнених від фашизму країн Європи наші воїни стали надсилати своїй родичці небачені досі барвисті іноземні новорічні листівки. Це могло змусити парткерівництво налагодити виробництво власної, «патріотично настроєної» продукції. Як б то не було, але масовий випуск новорічних листівок почався тільки наприкінці 50-х. На перших радянських новорічних листівках зображувалися щасливі родини й керівництво країни, пізніше до них приєдналися персонажі з мультфільмів. А вже через якийсь час промисловість випускала найширший асортименти листівок, що приємно радували очі на вітринах магазинів, заповнених традиційно мінімалістично оформленою друкованою продукцією. І хоча якість печатки і яскравість фарб радянських листівок поступалися імпортним, але доступність і близькість тем це підкупляло.
З вітальними листівками відбулося те ж, що й з радянською мультиплікацією якщо в інших сферах життя СРСР панували стандарти й догми, то тут, навпаки, спостерігалося «творче безладдя».
Цікаво, що не обходилося й без уплітання в новорічну тематику змісту газетних передовиць. На листівках радянський Дід Мороз бере активну участь у суспільному і політичному житті радянського народу: він будує будинки, літає в космос, добуває вугілля, розвозить пошту, та ін. Руки в нього постійно зайняті справою - можливо, тому Дід Мороз значно рідше несе мішок з подарунками.
У Росію та Україну листівки перший час привозили з за кордону, в основному з Німеччини.
Це були не просто листівки, а твори мистецтва, що представляли таких художників як Маковский, Бенуа, Білібін, Бакст, Рерих і ін. Не дивно, що ці листівки коштували дуже дорого. Громада св. Євгенії, що випускала їх, зайняла провідне місце серед видавничих будинків. Але вона не була єдиним виробником листівок, у тодішній Росії та Україні налічувалося безліч великих і дрібних видавництв, завдяки чому асортименти листівок важався одним з найрізноманітніших у Європі.
Що стосується сюжетів, то отут панував російський стиль із засніженими хатинками, церквами, лихими трійками й ошатними селянськими дітьми. Кінець усій цій пишноті поклала Перша світова війна.
Після 1917 року випуск вітальних листівок був визнаний буржуйським забобоном і повністю зупинений. Але звичай посилати святкові поздоровлення продовжував існувати. Для цього використовувалися будь-які намальовані зображення, або вирізані картинки.
Із приводу появи перших радянських новорічних карток існують деякі розбіжності. Можливо, вони повернулися разом з дозволом святкування Нового Року. Або видавалися обмеженим тиражем до Нового, 1945 року.
Можливо, що першими після перерви в нашу країну потрапили знову листівки із заходу - у грудні 1944 зі звільнених від фашизму країн Європи наші воїни стали надсилати своїй родичці небачені досі барвисті іноземні новорічні листівки. Це могло змусити парткерівництво налагодити виробництво власної, «патріотично настроєної» продукції. Як б то не було, але масовий випуск новорічних листівок почався тільки наприкінці 50-х. На перших радянських новорічних листівках зображувалися щасливі родини й керівництво країни, пізніше до них приєдналися персонажі з мультфільмів. А вже через якийсь час промисловість випускала найширший асортименти листівок, що приємно радували очі на вітринах магазинів, заповнених традиційно мінімалістично оформленою друкованою продукцією. І хоча якість печатки і яскравість фарб радянських листівок поступалися імпортним, але доступність і близькість тем це підкупляло.
З вітальними листівками відбулося те ж, що й з радянською мультиплікацією якщо в інших сферах життя СРСР панували стандарти й догми, то тут, навпаки, спостерігалося «творче безладдя».
Цікаво, що не обходилося й без уплітання в новорічну тематику змісту газетних передовиць. На листівках радянський Дід Мороз бере активну участь у суспільному і політичному житті радянського народу: він будує будинки, літає в космос, добуває вугілля, розвозить пошту, та ін. Руки в нього постійно зайняті справою - можливо, тому Дід Мороз значно рідше несе мішок з подарунками.
Історія виникнення листівки
Звичайно, незабаром ідею підхопили підприємці, що пустилися малювати вітальні картки на продаж.
Є й інша версія. Вона говорить, що вперше листівки з'явилися в 1841 році у вітрині книгарні в Шотландії. Чи не самі шотландці придумали цю версію, щоб позбавити англійців слави першовідкривачів?
За пальму першості сперечаються й французи. Стверджуючи, що одне з перших згадувань про листівки ставиться до 1777 року, коли "Паризький поштовий альманах" помістив повідомлення про те, що " поштою пересилаються як поздоровлення на всілякі випадки мальовані картинки часто з текстом; вони пересилаються відкритими для всякого".
Яка із цих версій більш правдоподібна точно не знає ніхто. Одне безсумнівно - що перша листівка з'явилася із приводу Нового Року. І сьогодні різдвяні й новорічні листівки, мабуть, користуються найбільшою популярністю серед усіх поштових карток.
Підписатися на:
Дописи (Atom)